Захист суспільних інтересів в українських судах громадськими організаціями

Україна — держава з громадянським суспільством, яке невпинно зростає і розширює свою діяльність, зокрема, має досвід в успішному захисті суспільних інтересів. Звичайно, деякі організації існують лише «на папері», а окремі спрямовані на захист інтересів певних приватних осіб, які часто навіть не є їх номінальними членами. Втім, більшість громадських організацій роблять це в межах своїх ресурсів та можливостей (захист суспільних інтересів своїх членів або жителів певного регіону, міста тощо).

Способи захисту суспільних інтересів

Громадські організації мають у своєму розпорядженні багато корисних інструментів для цього. Зокрема, це звернення до правоохоронців із заявами про злочини, до органів державної влади, а також участь в обговоренні проєктів різних рішень.

Найбільш ефективним та дієвим засобом залишається можливість звернення до суду, навіть з урахуванням системних проблем в судовій системі та проблем з виконанням судових рішень.

Рішення судів є обов’язковими для виконання на всій території України, а сам суд при всіх очевидних проблемах, є більш незалежною інституцією, ніж більшість правоохоронних органів чи органів виконавчої влади.

Тож, захист суспільних інтересів громадськими організаціями виглядає дієвим та ефективним засобом посилення спроможностей громадянського суспільства.

Якщо конкретна людина буде знати, що ГО може ефективно захистити конкретний суспільний інтерес, наприклад, щодо жителів міста або інтересів водіїв, то буде мати стимул для того, щоб брати участь у діяльності таких організацій та/або робити внески у їхню діяльність.

Перш за все, на нашу думку, це стосується права на оскарження рішень органів державної влади та місцевого самоврядування.

Оскільки саме за допомогою їх часто приймаються рішення спрямовані проти суспільних інтересів. Бенефіціарами подібних рішень можуть бути самі чиновники високого рангу або ж певні приватні особи.

Основні перешкоди, які впливають на захист суспільних інтересів

Варто відзначити ті процеси, які наразі відбуваються в Україні. Мова йде про повномасштабну війну, скорочення витрат на державний апарат і відповідно державних службовців, децентралізаційні процеси, скорочення функцій прокуратури поза сферою кримінального судочинства.

Всі ці процеси, крім децентралізації, прямо впливають на можливість захисту суспільних інтересів з боку держави. Децентралізація одночасно з посиленням ролі територіальних громад, створює нові виклики. Вони пов’язані зі збільшенням повноважень місцевих муніципалітетів та випадками ігнорування суспільних інтересів на користь інтересів мера, його оточення, місцевих бізнес-еліт тощо. 

Читайте також: Як зареєструвати громадську організацію зі статусом юридичної особи

Також варто врахувати, що наразі правове регулювання не в повній мірі адаптовано під нові виклики, які існують. Мають місце формальні відмови судів щодо надання оцінки правомірності рішень органів місцевого самоврядування та державних органів на місцях через те, що з позовом звертається громадська організація, а не уповноважений орган.

Певні складнощі також виникають у визначенні юрисдикції таких спорів тощо.

Участь держорганів та громадських організацій у захисті суспільних інтересів

Своєю чергою, підвищення спроможностей громадських організацій щодо судового захисту суспільного інтересу збільшує можливості громадянського суспільства в цілому та наділяє найбільш зацікавленого суб’єкта правовою можливістю захищати суспільний інтерес.

Про те, як правильно викласти статут громадської організації, яка збирається захищати суспільний інтерес у судах, дивіться у відео:

Щодо прокуратури, то її участь у некримінальних провадженнях наразі значною мірою урізана внаслідок реформи Конституції 2016 року та прийняття чинної редакції Закону України «Про прокуратуру».

На наш погляд, вимальовується чітка тенденція до обмеження участі прокуратури у вирішенні будь-яких питань, не пов’язаних зі сферою кримінальної юстиції в широкому розумінні. 

Держава в цьому випадку може виступати партнером громадянського суспільства через відповідні органи (наприклад, Державну екологічну інспекцію, Держпродспоживслужбу тощо).

Втім, бездіяльність цих органів не може бути перешкодою для самостійного звернення громадських організацій до суду за захистом суспільного інтересу.

Межі і процедура такого звернення має бути предметом регулювання процесуального законодавства.

Успішні судові кейси щодо захисту суспільних інтересів

Отже, позов в суспільних інтересах (який також часто називається латинським терміном «actio popularis») може використовуватися як інструмент посилення спроможностей громадянського суспільства. 

В Україні вже наявні успішні кейси щодо подання подібних позовів.

Кейс щодо захисту довкілля

Стосовно питань захисту довкілля, найбільш сприятливою стала Постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2018 року (справа № 910/8122/17), яка встановила важливий прецедент щодо права громадських організацій захищати екологічні інтереси в судах. У цій справі суд визнав право Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» на звернення до суду для захисту довкілля.

Зокрема, це стосується припинення незаконного використання тварин, занесених до Червоної книги України.

Верховний Суд підтвердив, що громадські організації можуть представляти екологічні інтереси суспільства відповідно до Орхуської конвенції та національного законодавства.

Тим самим розширив можливості громадськості контролювати дотримання природоохоронного законодавства та бути активним учасником у сфері захисту довкілля.

Втім, у інших сферах, відстоювати суспільні інтереси може бути складніше. Попри це ГО «Платформа Громадський Контроль» доводила наявність права на позов у суспільно значимих справах.

Оскарження рішення щодо конкурсу з визначення управителів багатоквартирних будинків

Наприклад, Верховний Суд у постанові від 4 квітня 2024 року у справі № 160/7575/20 підтвердив право громадських організацій оскаржувати рішення місцевої влади щодо конкурсу з визначення управителів багатоквартирних будинків.

Більш детально про захист суспільних інтересів в судах та досвід ГО «Платформа Громадський контроль» можна подивитися у цьому відео.

Суд наголосив, що громадські об’єднання мають право звертатися до органів влади з пропозиціями, заявами та скаргами.

Також суд погодився з попередніми рішеннями у схожих справах, де встановили порушення, які допустив Виконком Дніпровської міськради під час підготовки та оприлюднення регуляторних актів, що порушували права «Платформи Громадський Контроль».

Верховний Суд підкреслив, що питання законності конкурсу з визначення управителів багатоквартирних будинків є важливою соціальною темою, а визнання за громадськими організаціями права на звернення до суду у таких справах сприяє захисту суспільно-значущих інтересів.

Захист суспільних інтересів з питань охорони культурної спадщини

У постанові від 8 травня 2024 року у  справі № 160/4503/23 Верховний Суд постановив, що громадська організація «Платформа Громадський контроль» має право звертатися до суду щодо питань охорони культурної спадщини. Зокрема, це стосується реконструкції Успенської площі у Дніпрі як пам’ятки місцевого значення.

Суд відкинув висновок апеляційної інстанції про відсутність такого права. Він обґрунтовав своє рішення міжнародними зобов’язаннями України щодо захисту культурної спадщини (згідно з Рамковою конвенцією Ради Європи), наявністю у статуті організації відповідних цілей щодо охорони культурної спадщини та зверненнями громадян до цієї організації, що підтверджує матеріально-правову заінтересованість організації в цьому питанні.

Читайте також: Як зареєструвати громадську організацію зі статусом юридичної особи

Альтернативним засобом участі у справах щодо охорони культурної спадщини є вступ у судовий процес в якості третьої особи. Це підтверджується ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року у справі №160/274/23.

Суд визнав, що «Платформа Громадський контроль» може бути залучена як третя особа без самостійних вимог на стороні позивача через відповідність предмета спору (охорона культурної спадщини) статутній діяльності організації щодо збереження пам’яток архітектури.

Суд обґрунтував своє рішення наявністю суспільного інтересу до культурної спадщини регіону та необхідністю забезпечити доступ до правосуддя громадськості, чиїх прав може стосуватися спір. Для отримання цієї ухвали громадській організації довелося пройти апеляційну та касаційну інстанції.

Випадки, коли суд відмовив громадській організації у захисті суспільних інтересів

Втім, не всі приклади є позитивними. Так, у постанові Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі № 804/577/18 зафіксовано негативний приклад щодо вирішення цього питання.

Суд відмовив ГО «Платформа Громадський контроль» у задоволенні позову щодо проведення конкурсів з перевезення пасажирів у Дніпрі. Мотивував це тим, що організація не є учасником ринку перевезень, а тому безпосередньо її права не порушуються діями/бездіяльністю органу влади.

Суд наголосив, що звернення позивача спрямоване не на вирішення реального спору, а на спонукання відповідача здійснити свої владні повноваження у певній сфері.

Також вказав, що заявлена мета захисту прав містян як споживачів транспортних послуг не може підміняти сутність публічно-правового спору, необхідного для звернення до адмінсуду. Суд зазанчив, що організація не довела, у чому конкретно полягає порушення її власних прав.

Суд може відхилити клопотання організації щодо участі у судовом упроцесі в якості третьої особи.

Згідно з постановою від 25 січня 2024 року (справа № 160/11557/22), Верховний Суд відхилив спробу «Платформи Громадський контроль» бути залученою як третя особа у справі про оскарження проведення ревізії комунального підприємства.

Хоча сама ревізія була ініційована саме за заявою цієї організації.

Суд чітко зазначив, що сам факт згадування у справі особи (організації) як скаржника, за зверненням якого було проведено ревізію Держаудитслужби, не свідчить про те, що судом вирішується питання стосовно прав, свобод, інтересів чи обов’язків цього скаржника.

Тобто, навіть якщо громадська організація була ініціатором контрольного заходу, це автоматично не дає їй права бути залученою до судового процесу щодо оскарження результатів цього заходу.

Важливість підготовки до судових процесів із захисту суспільних інтересів

Отже, ми бачимо на прикладі справ ГО «Платформа Громадський контроль», що судова практика щодо наявності у громадської організації можливості бути залученою до участі у судовому захисті суспільних інтересів є доволі різною.

Втім, правильна підготовка до ведення подібної справи включає в себе складання, затвердження та реєстрацію редакції Статуту ГО, звернення до ГО певної кількості членів та інших громадян щодо конкретного питання. Також обов’язкова досудова робота, активна зацікавленість у спірному питанні тощо.

Досвід ГО «Громадський контроль» свідчить про необхідність подальших змін у  законодавстві та судовій практиці задля більш ефективного захисту суспільних інтересів у різних питаннях. Проте навіть зараз за умови належної та ретельної підготовки громадської організації до подання такого позову, суд може ухвалити позитивне рішення.

Практика українських судів у цьому питанні не є однозначною, що більш детально висвітлено у Базі знань.

***

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю ГО «Платформа Громадський Контроль» і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.